«Україна завжди вартує більшої уваги!», — переконана Ольга Лук’янова, директор юридичного департаменту, комплаєнс-офіцер групи компаній «Хенкель в Україні». Розмірковуючи про внесок юристів, які працюють в міжнародних компаніях, у Перемогу України, вона наголошує, що слід робити те, що можливо — підтримувати армію, допомагати тим, хто цього найбільше потребує. А, насамперед —допомагати відроджувати нашу неньку — Україну!
—Пані Ольго, як змінилось Ваше життя після 24 лютого?
— Як і у всіх. Я не думаю, що в Україні є сім’ї, яких би не торкнулася війна. На жаль.
— Як і багато українців Ви залишили свій дім та виїхали з дітьми в безпечне місце. Поділіться, будь-ласка, особистим досвідом евакуації.
— В мене та моєї сім’ї дуже непростий досвід евакуації. В нас у домі вже 24 лютого перебувало 15 людей, з них 4 дитини, 2 стареньких батьків, один іноземець та навіть 2 котів. Майже половина Ради Директорів Хенкель в Україні перебувала разом з нами. Наш дім знаходиться в тому місці, де через 3 дні вже була лінія фронту… Тому ми були фактично заблоковані і не мали змогу виїхати.
Біля нашого села розстріляли багато сімей, що рухались Житомирською трасою, та навість моя співробітниця загинула… нема слів…
Я звернулась з проханням по допомогу до друзів — колег, з якими я вже довго співпрацюю. До кінця свого життя буду молитися за тих людей, що допомогли нам виїхати під кулями живими та неушкодженими. Не можу розкривати усіх деталей нашого виїзду, але, повірте, це було дуже нелегко та страшно. Вони допомогли нам дістатися до безпечного місця на західній Україні. Далі ми перетнули кордон України з Румунією.
Я не можу фізично порахувати скільки листів підтримки я отримала від своїх колег з усього світу, та навіть від Глобальної Ради Директорів корпорації Хенкель, від людей з якими я працювала колись у Хенкель, та від колег, з якими я працювала 20 років потому в інших компаніях… Це неможливо описати скільки співчуття та сердечної підтримки…
А потім нас везли, годували, одягали, співчували, плакали разом з нами, надавали своє житло, саджали на поїзд, знову плакали, надавали гроші…
Бухарест, Будапешт, Відень, Дюссельдорф, Цюріх… Люди дивились в очі нам та не могли стримати сліз. А я не знала як їм усім віддячити.
Зараз ми у безпечному місці, але ми здригаємось від кожного звичного до нас звука… літака чи сирени. Цей біль на все життя.
Ми щасливі, що ми живі, та вдячні людям за те, що вони Люди!
А ще я тепер точно знаю, що таке Команда!
—Як зараз відбувається Ваша комунікація з головним офісом в Дюссельдорфі та які дії компанія впроваджує у відношенні країни-агресора?
— 19 квітня 2022 року компанія «Хенкель» вирішила піти з ринку росії. Компанія поступово йшла до рішення щодо закриття бізнесу, але війна не залишає сумнівів навіть у дуже консервативного бізнесу. Стосовно комунікації з головним офісом — я звітувала та зараз продовжую звітувати безпосередньо у хед-офіс у Дюссельдорфі — для мене нічого не змінилося. Може тільки трохи більше контактів з глобальними керівниками «Хенкель». Але це цілком зрозуміло — Україна завжди вартує більшої уваги!
Ми здивували весь світ своєю силою духу, почуттям гідності, хоробрістю та любов’ю до своєї країни. Ми отримали співчуття, повагу та підтримку! І це не просто слова — я все це почула особисто від колег з усього світу!
— Наскільки нові українські закони та міжнародні санкції вплинуть на міжнародний бізнес, зокрема у сфері товарів повсякденної необхідності?
— «Хенкель» дуже законослухняна компанія, тому я не знаю, що відповісти. Ми завжди дотримуємось норм законодавства тієї країни, де ми ведемо бізнес. Нульова толерантність до некомплаєнс поведінки — це одна з ключових складових всіх бізнес-процесів компанії «Хенкель».
— Що може український юрист, який працює в міжнародній компанії, зробити для перемоги України?
— Ми такі ж звичайні люди і ми також громадяни своєї країни. Ми нічим не відрізняємось від інших професій. Ми маємо робити те, що ми можемо —підтримувати армію, допомагати тим, хто цього найбільше потребує. А, насамперед, ми маємо допомагати відроджувати нашу неньку — Україну! Тому, коли ми опинились у Західній України на початку березня — наша перша розмова у Раді Директорів була на тему — ми маємо негайно запускати бізнес!
Вже через 2 тижні наш хед-офіс у Німеччині був шокований українськими результатами. Деякі показники у березні навіть вище ніж у березні минулого року. А ще ми всі докладали зусиль стосовно переконання хед-офіса щодо доречності продовження ведення бізнесу в росії.
А ще ми потроху займаємось волонтерством, благодійністю, консультуємо pro bono, шукаємо житло для людей, допомагаємо колегам, які виїхали за кордон.
— Як компанія «Хенкель» планує відновлювати виробництво в Україні? Які саме юридичні дії Ваш офіс вживає щодо фіксації збитків та яка оцінка перспектив отримання компенсації?
— Ми вже відновили роботу одного виробництва. Інший завод стоїть у плані. Нажаль два наші інші виробництва знаходяться у зоні бойових дій. Тобто ми не можемо зараз говорити про збитки або компенсації. Після перемоги все порахуємо та обміркуємо, як компенсувати! Аби наші люди повернулися живими.
Слава Україні!
Слава Героям!
Від редакції: Захист України — спільна справа для всіх громадян. Ми переконані, що кожен, хто щось робить на користь української Перемоги — на передовій чи в тилу, — по-своєму борець за незалежність України. Ми поважаємо кожну працю, яка наближає Україну до Перемоги. Ми будемо вдячні нашим читачам за інформацію про правників, чий приклад гідний наслідування, для висвітлення їх роботи в проєкті «Юристи і війна».
